Торгівля людьми змінюється. Чи встигає за цими змінами система реагування?

Онлайн-вербування дітей через соціальні мережі та ігри, експлуатація українців за кордоном, нові ризики, пов’язані з масовим переміщенням населення внаслідок війни, — торгівля людьми стає дедалі складнішою для виявлення та документування. Водночас саме своєчасне виявлення злочину залишається однією з головних умов ефективного захисту постраждалих та притягнення винних до відповідальності.

За даними МОМ, протягом 2025 року послуги ведення випадку отримали 187 постраждалих від торгівлі людьми, а загалом із 2000 року комплексну допомогу було надано понад 20 тисячам осіб. Ці цифри вкотре підтверджують: проблема залишається актуальною і потребує постійного вдосконалення механізмів реагування.

Саме про сучасні виклики та шляхи підвищення ефективності державної політики говорили учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Державна політика у сфері протидії торгівлі людьми і незаконній міграції: сучасні виклики для України та світу», яка відбулася 5 червня у Львові. Захід об’єднав представників державних органів, правоохоронних структур, міжнародних організацій, наукової спільноти та громадянського суспільства.

Окремий блок дискусії був присвячений роботі Національного механізму взаємодії (НМВ) — системи співпраці державних органів, правоохоронців, соціальних служб та громадських організацій у сфері протидії торгівлі людьми.

Представники Коаліції НУО з протидії торгівлі людьми взяли активну участь у роботі цієї панелі. Модерувала дискусію координаторка проєктів з протидії торгівлі людьми ГО «Центр «Жіночі перспективи» Олена Кальбус. Свої експертні напрацювання також представив співзасновник та керівник ГО «Чистий Аркуш» Ігор Тридуб, який зосередив увагу на психологічних механізмах кібергрумінгу та вербування дітей в онлайн-іграх — одному з нових ризиків, що стрімко набирає актуальності.

В ЄС у 2023 році було ідентифіковано понад 10 700 постраждалих, з них лише 174 – українці. Для порівняння, у 2022 році українці становили до 30%. Це свідчить, що превентивні кампанії працюютьКлючову доповідь від громадянського суспільства представила керівниця Коаліції НУО з протидії торгівлі людьми Наталія Кулікова. У своєму виступі вона наголосила, що за останні п’ятнадцять років Україна змогла побудувати дієву систему виявлення постраждалих осіб, надання допомоги та міжвідомчої координації. Проте повномасштабна війна суттєво змінила характер загроз, а отже — і вимоги до системи реагування.

Одним із головних меседжів виступу стало те, що сьогодні найбільшим викликом є не лише надання допомоги після встановлення статусу постраждалої особи, а своєчасне виявлення самого злочину торгівлі людьми. За словами Наталії Кулікової, організації – члени Коаліції регулярно стикаються з ситуаціями, коли випадки з очевидними ознаками торгівлі людьми розглядаються виключно як факти шахрайства, трудових порушень, сексуального насильства або втягнення дітей у протиправну діяльність. У результаті людина може отримати певну допомогу, однак сам злочин залишається невиявленим, а винні особи — непокараними.

Особливо актуальною ця проблема є для випадків онлайн-вербування дітей та молоді. Перший контакт дедалі частіше відбувається через соціальні мережі, месенджери, цифрові платформи та онлайн-ігри. У таких умовах ефективна протидія торгівлі людьми неможлива без тісної взаємодії кіберполіції, підрозділів міграційної поліції, ювенальної превенції, служб у справах дітей, органів соціального захисту та громадських організацій.

Під час виступу також було наголошено на ролі громадянського суспільства у функціонуванні Національного механізму взаємодії. Сьогодні громадські організації не лише надають підтримку постраждалим, а й здійснюють моніторинг ситуації, виявляють проблеми у роботі системи, аналізують нові тенденції та ризики, формують пропозиції щодо вдосконалення законодавства та державної політики.

Зокрема, Коаліція НУО з протидії торгівлі людьми, яка об’єднує організації та експертів із більшості регіонів України, здійснює незалежний громадський моніторинг ситуації у сфері протидії торгівлі людьми та забезпечує постійний зворотний зв’язок між практикою роботи на місцях і державними рішеннями.

Учасники конференції дійшли спільного висновку: подальший розвиток Національного механізму взаємодії має враховувати нові форми експлуатації, посилювати спроможність громад щодо раннього виявлення ризиків, розвивати міжвідомчу співпрацю та забезпечувати системне залучення громадянського суспільства до оцінки ефективності державної політики.

Сьогодні Національний механізм взаємодії — це значно більше, ніж сукупність нормативних актів і процедур. Це система партнерства, від ефективності якої залежить безпека, свобода та людська гідність людей, які постраждали від торгівлі людьми. І саме тому її розвиток залишається одним із ключових завдань держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.