Право на компенсацію існує. Але часто – лише на папері

Право на компенсацію існує. Але часто – лише на папері

24–26 березня 2026 року відбувся тренінг для тренерів «Протидія торгівлі людьми в умовах збройного конфлікту» для суддів місцевих загальних судів. Захід організувала Національна школа суддів України за підтримки Міжнародної організації з міграції. Його мета – посилити розуміння того, як правильно кваліфікувати злочини за ст. 149 КК України, доводити факт експлуатації та забезпечувати реальний доступ постраждалих до правосуддя.

Програма охопила ключові для судової практики теми: від доказування у справах про торгівлю людьми та трансформації поняття експлуатації – до потерпілоорієнтованого підходу, обчислення моральної шкоди, роботи з цифровими доказами та міжнародної практики ЄСПЛ і Суду ЄС.

Image

Окремий фокус – відшкодування шкоди постраждалим. Цю тему представила Наталія Кулікова, голова ГС «Коаліція НУО з протидії торгівлі людьми».

І саме тут проявляється системна проблема, яка сьогодні є однією з ключових у сфері протидії торгівлі людьми: розрив між наявністю права і його реальним застосуванням.

В Україні відсутній державний фонд компенсації, а основним механізмом залишається цивільний позов у межах кримінального провадження.

Водночас на практиці:

  • позови подаються не завжди;
  • суди не завжди належно мотивують розмір відшкодування;
  • навіть ухвалені рішення мають високі ризики невиконання.

У таких умовах саме судове рішення стає критично важливим інструментом доступу постраждалих до компенсації і відповідно значно зростає роль суду у забезпеченні справедливості.

Європейський підхід демонструє іншу модель: у більшості країн діють державні фонди компенсації, що гарантують відшкодування незалежно від платоспроможності винного, а також комбіновані механізми (суд + держава).

Image
Image
Image
Image

Окрему увагу під час тренінгу приділили сучасним європейським стандартам:

Врахуванню вразливості постраждалих, належній оцінці нематеріальної шкоди (зокрема психологічних наслідків), а також принципу непокарання постраждалих за дії, вчинені внаслідок експлуатації.

У цьому контексті формуються нові очікування до правосуддя: не обмежуватись формальним розглядом, а забезпечувати повне дослідження шкоди та реальний доступ до відновлення прав.

Image